Звідки взялися борті і колоди та що таке бортьовий мед

У природі бджоли завжди жили у дуплах дерев — таке дерево в старі часи називали “борть”. Пізніше для бджіл люди пристосували колоди — частину стовбура дерева, пустого всередині. Їх теж називали бортями та вішали на деревах у лісі. Звідси походить старовинна назва бджільництва — ботництво, яким на Русі займались з 8-9 століть. Пізніше колоди почали розміщувати на землі, виникли пасіки з колод-бортей. Борть з бджолами та медом була дуже цінною — наприклад, в часи Київської Русі покарання за нанесення шкоди чи крадіжку борті було дуже суворим, а штраф був більшим, ніж за вбивство простого селянина. В часи Київською Русі мед та віск були одними з основних продуктів експорту.

На початку 19 ст. великий український бджоляр Прокопович винайшов рамковий вулик, і з тих пір бджіл тримають у вуликах різної конструкції (найбільш поширені з них — лежак та багатокорпусний вулик). Але любов до традицій та професійний інтерес мотивує пасічників тримати бджіл у колодах, не дивлячись на те, що це набагато складніше, ніж у звичайному вулику.

Починаючи із виробництва самої колоди-борті, для якої обирається стовбур діаметром не менше 50 см, до поселення в неї бджіл і добування солодкого продукту — на всіх етапах доводиться чимало попрацювати, щоб у прямому сенсі добути соти з медом з колоди. Зазвичай такі (зрізані прямо у бджолиному гнізді) соти неможливо помістити у медогонку, і тоді мед з них добувають методом пресування (у процесі у мед потрапляє ще більше корисних речовин із сотів) або методом стікання (на що потрібно багато часу та особлива акуратність у роботі). Разом з тим, бортьовий мед вважається більш цінним за своїм складом і корисними властивостями, ніж мед із традиційного вулика.

“З однієї борті чи колоди можна зібрати 5-10 кг меду за весь сезон (в 10 разів менше, ніж зі звичайного вулика). Таким чином, приблизна кількість бортьового меду в Україні може складати 10-15 тонн на рік”, – відзначає Валерій Курейко, пасічник і співвласник ТМ “Знатний Мед”.

Пасічники помітили, що бджоли, які живуть у колодах, поводять себе по-іншому — адже вони знаходяться в обстановці, максимально наближеній до умов дикої природи. Наприклад, було помічено, що “дикі”, тобто ройові, бджоли відрізняються підвищеною працездатністю та енергетикою, з іншого боку, вони більш агресивно захищають своє гніздо та менш прогнозовані у поведінці та динаміці розвитку. Протягом сезону на пасіку прилітає кілька роїв, також щоб упіймати рій ставять “пастки” у лісі — їх частіше за все і заселяють у колоди-борті. Особливість колод насамперед у їх циліндричній формі — це більш сприятливі умови для бджіл (адже у звичайному вулику саме в кутках накопичується холод і волога). Бджоли у колоді більш ефективно регулюють температуру і рівень СО2.

На наших пасіках встановлені колоди, з яких вже другий сезон поспіль видобуваємо смачний та цілющий бортьовий мед.