У квітні пасічники починають збір пилку — цей продукт бджільництва займає друге місце за обсягом продажів після меду.
«Основні рослини-пилконоси на початку весни — це кленові, вербові, а також кульбаба. Бджолам пилок в цей період потрібен, головним чином, для годування розплоду», — розповідає Валерій Курейко, бджоляр і співвласник ТМ «Знатний Мед».
Експерт зазначив, що бджоли приносять пилок протягом усього бджільницького сезону, навіть у вересні.
Валерій Курейко також зазначив, що квітковий пилок є унікальним продуктом, який містить понад 250 корисних речовин: вітаміни, амінокислоти, ферменти, мікроелементи.
Експерт пояснив, що продуктивність вироблення пилку у різних рослин і культур відрізняється — наприклад, для соняшника вона становить близько 50 кг з 1 га, гірчиці — 80 кг з 1 га, а для ріпаку — до 120 кг з 1 га. Такі культури як гречка, конюшина, люцерна і горох мають набагато нижчий показник — в середньому, 25, 19, 14 і 10 кг з 1 га, відповідно.
Для збору квіткового пилку на пасіках використовують пилкозбірники, які прикріплюють до вічка на зовнішній стінці вуликів — бджола проходить у вічко через звужений отвір пилкозбірника, і таким чином грудочки пилку «обсипаються» у лоток.
«Збір пилку вимагає уваги — адже спочатку в ньому занадто багато вологи, і якщо пилок вчасно не прибрати для подальшої обробки — він закисне (анлогічно, якщо потрапить під дощ або росу). Ще більш важливо правильно сушити пилок — це категорично не можна робити на сонці, оскільки під дією ультрафіолету корисні властивості продукту втрачаються. Пилок сушать у спеціальних дегідраторах (сушильних шафах) при невеликій температурі (не більше 35 градусів цельсія). Спочатку пилок містить 20-30% вологи, а після сушіння — 12,5%. При цьому, пилок важливо не пересушити, щоб грудочки не стали занадто твердими», — підсумумвав бджоляр.