Забрус – це кришечки медових сотів, які запечатують самі бджоли. Саме через це у даного продукту є інша назва – печатка. Причому, поява таки кришечок на сотах свідчить якраз про те, що мед дозрів, тобто, що його можна відкачувати та вживати.
В той час, коли починається відкачування меду, пасічники спеціальним інструментом зрізають ці печатки, і тоді рідкий мед може витікати у центрифузі медогонки. Користь забрусу зумовлена його дійсно унікальним складом, який дещо відрізняється від інших продуктів бджільництва. Тут можна знайти різноманітні речовини, які присутні у меді, прополісі, а також ті що містить перга та пилок, і звичайно віск.
Що стосується хімічного складу забрусу, то він надзвичайно багатий різними речовинами, корисними для організму людини. Тут є велика кількість вітамінів: токоферол (вітамін Е), вітаміни групи РР, кератин (вітаміни групи А), аскорбінова кислота (вітамін С).
І це ще далеко не все, що містить забрус. Він містить також мікро та макроелементи, наприклад, калій, який необхідний для нормалізації роботи серця та регулювання тиску. Забрус також містить кальцій, залізо, фосфор, марганець, а також хітин, що є потужним засобом боротьби із “чоловічими” захворюваннями (простатит, аденома, тощо). Крім того, у забрусі є моносахариди та ефірні масла, які також дуже корисні.
Найбільш популярне застосування забрусу – від запалень слизової оболонки горла та ротової порожнини (включаючи стоматити та гінгівіти), а також носоглотки (риніт, синусит). Забрус жують у сухому вигляді щодня, протягом 5-10 хвилин, потім випльовують.